Коли затуманився зір, або Як уберегтися від сліпоти

Зір – це чи не найбільша дивовижа з усіх, якими нас обдарувала природа. Можна було б дуже довго говорити про його значення в нашому житті, але, мабуть, найкраще про це можуть сказати ті, кому не пощастило, і вони з тієї чи іншої причини бачать не дуже добре. Як не дивно, але часто ми навіть не помічаємо, що почали бачити гірше. В основному через те, що зір падає поступово. Однак насторожувати мають навіть найдрібніші зміни. Адже за ними може ховатися глаукома.

Саме ця небезпечна недуга причетна до більшості випадків сліпоти, які фіксуються в нашій країні та й у цілому світі. Проте, як і в будь-якій хворобі, з глаукомою діє принцип: чим раніше виявили, тим більше шансів зберегти здоров’я.

Райдужки на світлі

Як і багато інших захворювань, глаукома – це дещо узагальнений термін, який об’єднує в собі досить велику групу інших хвороб, що мають різне походження, але абсолютно подібні симптоми та зрештою і наслідки. У залежності від причин та стилю життя людини, розвивається вона з різною швидкістю. У когось шлях від появи перших симптомів до втрати зору триває десятиліття, а у когось – лише кілька років.

– Глаукома – одна з головних причин слабозорості та сліпоти у світі. Існують десятки форм захворювання. Внаслідок хвороби гине зоровий нерв. Відбувається це непомітно і практично безболісно для людини. Поле зору звужується поступово, а тому й непомітно. Спочатку людина перестає бачити те, що знаходиться ліворуч і праворуч, а згодом страждає і центральний зір. А в якийсь момент настає повна сліпота, – розповіла чернігівська лікарка-офтальмолог Світлана Стратілат.

Особливо уважними мають бути ті, у кого в родині люди вже хворіли на глаукому, або ті, хто нездужає на цукровий діабет, артеріальну гіпотонію, гіпертензію та гіпотиреоз.

Додатковий ризик становлять короткозорість, гіперметропія, дистрофія райдужки, різного роду вроджені аномалії ока, травми та катаракта.

• Існує ціла низка симптомів, помітивши які варто обов’язково відвідати лікаря:
• під час погляду на джерело світла з’являються райдужні кола;
• перед очима періодично з’являється туман;
• інколи відчувається «тиснучий» біль в оці;
• погіршення орієнтування в темну пору доби.

Занепокоєння мають викликати й раптові почервоніння очей без видимих причин та часті болі голови.

Якщо людина помітила бодай один із цих симптомів – відкладати візит до лікаря категорично не можна.

Профілактика і лікування

Якщо людина, що помітила в себе зловісні симптоми, вчасно звернеться до лікаря, то хворобу можна виявити на ранній стадії. За необхідного лікування зір, як правило, вдається зберегти.

Варто розуміти, що глаукома – це досить складна і довготривала хвороба. Для того аби вона не прогресувала, можливо, доведеться піти на деякі жертви. Наприклад, змінити режим праці або навіть спосіб життя. Категорично не можна порушувати і графік прийому ліків. До слова, саме це – одна з найбільш поширених причин того, що хвороба продовжує прогресувати або повертається навіть після тривалого лікування. Людям стає трошки краще – і здається, що небезпека минула, тож вони просто повертаються до звичного способу життя. Наслідки такого легковажного кроку не забаряться.

Ті, хто вже зіштовхнувся з проблемою, мають обстежуватися що три місяці. Інколи навіть частіше. При цьому дуже важливо дотримуватися здорового способу життя: не палити, відмовитися від алкоголю, споживати більше овочів та фруктів, частіше бувати на свіжому повітрі та рухатися. Якщо робота пов’язана з постійним навантаженням на очі, варто принаймні щогодини давати їм відпочинок, відриваючись від монітора хвилин на 10.

Звичайно ж, цих правил потрібно дотримуватися й у тих випадках, якщо з очима начебто все гаразд.

Окремо слід зауважити і любителям «позалипати» на телевізор або комп’ютер у темряві. Від такої згубної для очей практики варто відмовитися назавжди і переглядати щось з монітора лише в добре освітлених приміщеннях.

Тим, у кого вже є небезпечний діагноз, також не бажано пити більш ніж півтора літри рідини протягом дня; приймати ванни або взагалі використовувати процедури, пов’язані з різкими перепадами температури; фізично працювати в положенні, коли очі нижче поясу; та вживати ліки, що розширюють зіниці.

Найчастіше глаукому знаходять у тих, кому вже перевалило за 60 років, однак, якщо вірити даним Міністерства охорони здоров’я, нині хвороба досить сильно помолодшала. Її почали виявляти навіть у 35-річних.

– Якщо раніше хворобу виявляли починаючи з 50–55 років, то зараз зустрічаються випадки, коли хворіють 35-річні. Тому всім людям у віці старше 40 років необхідно регулярно відвідувати офтальмолога та вимірювати очний тиск. Якщо ж є фактори ризику, то потрібно обстежуватися починаючи з 35-річного віку, – розповіла Світлана Стратілат.

Тож, для того аби не занапастити свій зір, треба дотримуватися цих рекомендацій та, звичайно ж, не займатися самолікуванням. А відвідувати офтальмолога варто не лише, коли з’явилися перші симптоми можливої хвороби, а й просто на регулярній основі.

Источник